Словник Української Мови
Буква
1. Суспільна наука, що вивчає минуле людства в усій його конкретності та різноманітності, встановлює закономірності суспільного розвитку.
2. Перебіг подій, процес розвитку чого-небудь у часі; минуле, що зберігається в пам’яті людства.
3. Розповідь, оповідь про минулі події, випадки, пригоди; оповідання, переказ.
4. Навчальний предмет, що викладає курс історичної науки.
5. Подія, випадок, пригода, що трапилися з ким-небудь; ситуація.
Приклад 1:
Утиски, шантаж, провокації — хоча б та широковідома історія з альбомчиком, який подарували Євгенові на день народження, а доскіпливий іменинник узяв та й виявив у ньому підслуховувальний пристрій… І оприлюднив цей факт. Тож якоїсь допомоги, якогось сприяння в побуті, у творчих справах годі було б чекати.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Українська проблематика висвітлювалася у двох секційних засіданнях: «Історія українського фемінізму» (доповіді Н. Шумило «До джерел українського фемінізму» та М. Коцюбинської «Українські жінки-дисидентки 60-х років») та «Жінки в Україні» («Фемінізм у посткомуністичному українському суспільстві» С. Павличко та «Фемінізм і культ Родини в Україні» М. Рубчак зі США). Після закінчення конференції у Баті частина учасників, у тім числі й українські гості, відбули до Бірмінгема для участи у підсумковій річній конференції Британської Асоціації слов’янських та східноєвропейських досліджень (BASEES).
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 3:
Дотепе рішня історія жінок — це історія Червоної Шапочки в нутрощах Вовка. Навіть у повністю контро льованому чоловіками серед ньовічному соціюмі нашим попередницям вдавалося поборювати його, пана Ph, безмежну сваволю.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”