1. (у граматиці) такий, що стосується наслідування (відтворення) звуків живої природи або предметів; звуконаслідувальний.
2. (у мовознавстві) такий, що утворений за зразком іншого слова або мовної конструкції; утворений шляхом наслідування.
наслідувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |