**ітротитаніт**, -у, *чол. рід*. Мінерал класу силікатів, складний силікат ітрію, титану та інших рідкісноземельних елементів; різновид титаніту, що містить ітрій. Зустрічається у вигляді дрібних кристалів жовтувато-бурого або чорного кольору в лужних пегматитах та гранітах. Використовується як джерело ітрію та інших рідкісноземельних металів.
ітротитаніт
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |