наскоком

1. Різкий, швидкий напад, раптове нападання на когось або щось, зазвичай з метою захоплення чи підкорення.

2. Швидка, несподівана дія, вчинок, здійснений імпульсивно, без ретельного обдумування або підготовки.

3. У переносному значенні — короткочасний, інтенсивний період якоїсь активної діяльності, сплеск напруженої роботи.

Приклади вживання

Приклад 1:
Паллант Евандрович наскоком Якраз Гібсона і насів, Шпигнув в висок над правим, оком, Гібсон і дутеля із’їв, За сим такая ж смертна кара І лютого постигла Лара. Ось Ретій в бендюгах летить!
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |