Значення
-
(історичне) Частина кінської збруї, ремінь, що йде від сідла до підперстя (підгрудка) для утримання сідла у стабільному положенні.
-
(рідковживане) Ремінець або шнурок, на якому носять нашийну зброю (наприклад, сокиру, ріг), а також самі нашийні прикраси чи знаки відмінності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нашильник, р. нашильника, д. нашильникові, з. нашильник, о. нашильником, м. нашильникові, к. нашильнику
Походження слова (Етимологія)
Нашильник — це ремінь або ланцюг, що з’єднує хомут з переднім кінцем дишла в кінській упряжі. Слово походить з польської мови, де naszelnik утворене від szla (шлея) або szelka (шлейка). З часом, через деетимологізацію, воно зблизилося зі словом шия (польською szyja), тому зараз асоціюється з шиєю, хоча первісно мало стосунок до шлеї.