Значення
-
Частина упряжі для коней та інших тяглових тварин, що складається з двох дерев’яних клепок, з’єднаних на шиї, з дугою та мотузками для кріплення оглобель.
-
Технічне пристосування у вигляді кільця, обода або скоби для з’єднання, кріплення чи зміцнення частин механізмів, труб, електричних проводів тощо.
-
Переносно: важкий обов’язок, тягар, непосильне зобов’язання, що обмежує свободу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хомут, р. хомута, д. хомутові, з. хомут, о. хомутом, м. хомуті, к. хомуте