1. Який має наряд, одягнений у святковий, урочистий, елегантний одяг; прибраний, причепурований.
2. Який має офіційне доручення, призначення для виконання певних обов’язків (зазвичай у складі словосполучень: наряджена особа, наряджений кур’єр).
3. Який був призначений, скерований кудись для виконання роботи, завдання (про групу людей, підрозділ тощо).