наряджений
[nɑrjɑdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Який має наряд, одягнений у святковий, урочистий, елегантний одяг; прибраний, причепурований.
-
Який має офіційне доручення, призначення для виконання певних обов’язків (зазвичай у складі словосполучень: наряджена особа, наряджений кур’єр).
-
Який був призначений, скерований кудись для виконання роботи, завдання (про групу людей, підрозділ тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наряджений, р. нарядженого, д. нарядженому, з. нарядженого, о. нарядженим, м. нарядженім