наручні БукваН 1. (заст.) Наручники, металеві кільця з замком для скування рук заарештованого або засудженого. 2. (іст.) Частина обладунку, що захищала передпліччя та зап’ястя воїна. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (множина) | ←малодоказовістьіррадіювання→