наручники

[nɑrut͡ʃnɪkɪ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Пристрій для обмеження рухливості рук, що складається з двох металевих кілець (браслетів) з замком, з’єднаних між собою ланцюгом або шарніром; застосовується правоохоронними органами для фіксації рук заарештованої або затриманої особи.

  2. (переносно) Будь-які обмеження, примус, позбавлення свободи дій або волевиявлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наручники, р. наручників, д. наручникам, з. наручники, о. наручниками, м. наручниках, к. наручники

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів