Властивість або стан того, що містить недостатньо переконливих доказів, аргументів або обґрунтувань; низька ступінь доведеності, обґрунтованості.
малодоказовість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість або стан того, що містить недостатньо переконливих доказів, аргументів або обґрунтувань; низька ступінь доведеності, обґрунтованості.
Відсутні