1. Психічний стан, що характеризується надмірною самозакоханістю, перебільшеним почуттям власної важливості, грандіозності, потребою в захопленні та браком співчуття до оточуючих; нарцисизм.
2. (у психоаналізі) Стадія розвитку дитини, на якій власне тіло та його функції є основним об’єктом лібідо.