народник

Значення

1. Учасник народницького руху в Російській імперії другої половини XIX — початку XX століття, представник революційної інтелігенції, що прагнув підняти селянство на боротьбу проти самодержавства та соціальної нерівності, часто через «хождення в народ» для пропаганди своїх ідей.

2. Послідовник ідеології народництва, яка вважала селянську общину основою майбутнього соціалістичного ладу та надавала вирішальну роль інтелігенції в історичному процесі.

3. У ширшому значенні — прихильник ідей, орієнтованих на простолюд, народні маси, їхні інтереси та традиції.

Правопис та відмінювання