тетерев’ятник

Хижий птах родини яструбових, який полює переважно на птахів середнього розміру, зокрема тетеруків, рябчиків та голубів; яструб-тетерев’ятник (Accipiter gentilis).

Рідкісне, застаріле значення: мисливець, який спеціалізується на полюванні на тетеруків.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |