народництво

Значення

1. Історико-культурний та громадсько-політичний рух в Україні другої половини XIX — початку XX століття, що виходив з ідеї національного відродження українського народу, прагнув до його соціального та культурного прогресу, розвитку рідної мови, літератури, науки та просвітництва серед народних мас.

2. Ідеологія та діяльність представників цього руху (народників), спрямована на вивчення, підтримку та служіння інтересам простого народу, часто через етнографічні дослідження, літературну творчість українською мовою та просвітницьку роботу.

3. У ширшому, загальноєвропейському контексті — соціально-політичний рух інтелігенції в Російській імперії 1860–1880-х років, що вбачав у селянстві головну соціальну силу для перетворення суспільства, частиною якого були й українські діячі.

Правопис та відмінювання