наріжок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “наріг” у значенні невеликий кут, куток приміщення або предмета.

2. Кондитерський виріб у формі конуса (ріжка), зроблений з вафель, бісквіту або тіста, наповнений кремом, заваркою, морозивом тощо.

3. Розмовна назва вуличної перехрестої будівлі, що має форму кута (наприклад, “жити на наріжку”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |