1. Завдати комусь шкоди, лиха, нещастя; піддати небезпеці, ризику.
2. (рідко) Наранити, пошкодити щось гострим предметом.
наразити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Іноді ради випадкової знайомої чоловік може наразити себе на більші небезпеки, ніж ради найближчої.
— Невідомий автор, “Zapysky Kyrpatogo Mefistofelya”
Частина мови: дієслово () |