Значення
-
У літературознавстві та мистецтві — спосіб, манера, форма розповіді про події, яка включає точку зору, мовленнєву позицію та організацію мовленнєвого потоку; оповідь.
-
У лінгвістиці — зв’язний усний або письмовий вислів (текст), що представляє послідовний розповідь про якісь події, явища; монологічне мовлення оповідального характеру.
-
У ширшому значенні — виклад, повість, оповідання про щось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нарація, р. нарації, д. нарації, з. нарацію, о. нарацією, м. нарації, к. нараціє