1. У літературознавстві та мистецтві — спосіб, манера, форма розповіді про події, яка включає точку зору, мовленнєву позицію та організацію мовленнєвого потоку; оповідь.
2. У лінгвістиці — зв’язний усний або письмовий вислів (текст), що представляє послідовний розповідь про якісь події, явища; монологічне мовлення оповідального характеру.
3. У ширшому значенні — виклад, повість, оповідання про щось.