1. Наситити рідиною, вологою; просочувати, проймати вологою.
2. Перен. Наситити, сповнити якоюсь якістю, відчуттям, знаннями тощо.
3. (у техніці) Збагатити, наситити газом, хімічними речовинами.
Словник Української Мови
Буква
1. Наситити рідиною, вологою; просочувати, проймати вологою.
2. Перен. Наситити, сповнити якоюсь якістю, відчуттям, знаннями тощо.
3. (у техніці) Збагатити, наситити газом, хімічними речовинами.
Приклад 1:
Де б маляра такого напитати? Навколо ж орачі та сіячі.
— Тютюнник Григорій, “Вир”