напиндюченість

[nɑpɪndjut͡ʃɛnistʲ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Напиндюченість — властивість за значенням прикметника “напиндючений“; стан, коли хтось або щось має надмірно пихатий, зарозумілий, самовдоволений вигляд або поведінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напиндюченість, р. напиндюченості, д. напиндюченості, з. напиндюченість, о. напиндюченістю, м. напиндюченості, к. напиндюченосте

Більше записів