напиндючений БукваН 1. (розм., експр.) Набряклий, спухлий, збільшений у об’ємі, часто через запалення або травму. 2. (перен., розм., експр.) Надутий, зарозумілий, що поводиться пихато та самовпевнено. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←позатягатиткемалі→