1. Напружувати сили, намагаючись щось зробити, долати труднощі; зусиллями досягати чогось.
2. Розтягуватися, напружуватися (про матеріал, поверхню тощо).
3. Набиратися сміливості, збиратися з духом для якогось вчинку.
Словник Української Мови
Буква
1. Напружувати сили, намагаючись щось зробити, долати труднощі; зусиллями досягати чогось.
2. Розтягуватися, напружуватися (про матеріал, поверхню тощо).
3. Набиратися сміливості, збиратися з духом для якогось вчинку.
Приклад 1:
Моцуватися — напинатися, натягатися (про жили, посторонки тощо), натужуватися. М о ш о н к а — гаманець («то мені в мошонці все гроші хибують» — тут: то-то я в гаманці весь час грошей недораховуюсь).
— Зеров Микола, “Камена”