напуттячко

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “напуття”, що означає коротке настановлення, побажання або пораду, яку дають комусь на дорогу, у життя або перед початком важливої справи.

2. (у переносному значенні) Невеликий подарунок, гостинець або символічний предмет, що дається на згадку або на щастя при розставанні чи на знак підтримки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |