напуття

[nɑputtjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Слова, поради або побажання, що їх висловлюють комусь на прощання, на дорогу або перед початком важливої справи.

  2. (заст.) Те саме, що настановлення — офіційне доручення, вказівка щодо порядку дій або поведінки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напуття, р. напуття, д. напуттю, з. напуття, о. напуттям, м. напутті, к. напуття

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів