напутливий БукваН 1. Який містить напуття, повчання, добрі побажання на дорогу або на майбутнє; повчальний, настановчий. 2. Який має характер напуття, служить як напуття. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←термохіміятермохімічний→