Древослів

Словник Української Мови

напутливий

[nɑputlɪʋɪj] Прикметник

Буква:Н

Значення

  1. Який містить напуття, повчання, добрі побажання на дорогу або на майбутнє; повчальний, настановчий.

  2. Який має характер напуття, служить як напуття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напутливий, р. напутливого, д. напутливому, з. напутливого, о. напутливим, м. напутливім

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів