1. (про об’єкт) Такий, що його можна або потрібно напружувати; призначений для напруження.
2. (лінгв., грам.) У теорії дієслівного виду — такий, що виражає тривалу дію, спрямовану на досягнення межі напруження або інтенсивності (про спосіб дії).
Словник Української Мови
Буква
1. (про об’єкт) Такий, що його можна або потрібно напружувати; призначений для напруження.
2. (лінгв., грам.) У теорії дієслівного виду — такий, що виражає тривалу дію, спрямовану на досягнення межі напруження або інтенсивності (про спосіб дії).
Відсутні