Значення
-
Абстрактний іменник, що позначає стан або якість бути наповненим, містити в собі певну кількість чогось; наявність вмісту, заповненість.
-
(Перен.) Внутрішнє багатство, змістовність, глибина (про твір мистецтва, почуття, життя тощо).
-
(Спец.) Характеристика об’єкта (наприклад, електричного поля, сигналу), що визначає ступінь його інтенсивності або концентрації.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наповненість, р. наповненості, д. наповненості, з. наповненість, о. наповненістю, м. наповненості, к. наповненосте