Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник, що означає стан, коли щось заповнене, містить у собі певний вміст або кількість чогось; виражає наявність у повному обсязі.
2. У переносному значенні — стан, коли щось просякнуте, переживається глибоко або характеризується інтенсивністю (про почуття, атмосферу тощо).
Приклад 1:
Щасливо й наповнено минали мої дитячі роки — серед цікавих людей, у розкішному садку, де все буяло, квітло й родило, серед книжок, від яких мене неможливо було відірвати. Письменник Боцяновський був вражений, коли я, десь восьмирічна, випадково почувши дискусію дорослих з якогось питання, тут-таки знайшла в енциклопедії відомості, завдяки яким питання було розв’язано.
— Невідомий автор, “Mikhailina Kniga Spominiv”