1. Умовити, переконати когось, змусити змінити свою думку чи поведінку на розумнішу, правильнішу; вплинути на чийсь розум, щоб людина стала розсудливішою.
2. (рідк.) Навчити когось чогось, передати знання; просвітити.
напоумити
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нараїти — порадити, напоумити («та хто вас на таке на-раїв?»). Н а с т а р ч и т и — настачити, забезпечити («ви гадаєте, що віта не найдємо, ми би з села на цілу околицю вітів настарчили»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |