покидь

1. (діал.) Те, що залишилося після обробки, очищення, використання чогось; відходи, рештки, нежиття.

2. (перен., зневажл.) Людина, яка втратила гідність, моральні принципи; нікчема, падлюка.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |