наплавка

[nɑplɑʋkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

Технічний термін: процес з’єднання металевих деталей шляхом нанесення розплавленого металу (припою) на поверхню стику.
Технічний термін: шар металу, що спеціально наноситься на поверхню виробу для надання їй певних властивостей (зносостійкості, корозійної стійкості тощо) або для відновлення розмірів зношеної деталі.
Рибальський термін: плавуча сітка або мережа, зазвичай довга, що встановлюється на поверхні води або на певній глибині для вилову риби.
Загальне: невеликий плавзасіб (пліт, понтон), створений для тимчасового або допоміжного використання на воді.

Граматичні форми:

н. наплавка, р. наплавки, д. наплавці, з. наплавку, о. наплавкою, м. наплавці, к. наплавко