напівземлянка

[nɑpiʋzɛmljɑnkɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Приміщення для проживання або господарських потреб, заглиблене в землю приблизно на половину своєї висоти, зі стінами, частково обкладеними деревом, кам’нем або обмазаними глиною, та з дахом на поверхні.

  2. Тип давнього житла, характерний для слов’янських племен у ранньосередньовічний період, що являв собою прямокутну або квадратну яму з каркасною наземною частиною, перекритою двосхилим або чотирисхилим дахом.

  3. У сучасному значенні — заглиблена споруда, часто тимчасового призначення (наприклад, на полюванні, риболовлі), що захищає від непогоди.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. напівземлянка, р. напівземлянки, д. напівземлянці, з. напівземлянку, о. напівземлянкою, м. напівземлянці, к. напівземлянко

Більше записів