1. Який перебуває у стані сильного страху, тривоги або збентеження внаслідок чогось несподіваного, раптового; наляканий, переляканий.
2. Який викликав стан страху або тривоги (про подію, звістку тощо).
наполоханий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Шкіра її світилась, вода освітлювала її білим ламким вогнем, вихоплюючи плаский наполоханий живіт і важкі груди, позначені краплями, торкаючись вен на її руках і гостро зблискуючи на її білих, мов крейда, долонях. — Вони зовсім не миються в ріках, — сказала Кароліна, не виймаючи щітки з зубів та обтираючись власною майкою, — просто біда з цим народним побутом.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: прикментик () |