Значення
-
Видати короткий, різкий звук, схожий на дзвін тонкого металевого предмета або струни (наприклад, “тринькнула струна”).
-
Легко вдарити, торкнутися чогось з таким звуком (наприклад, “тринькнув по склянці ножиком”).
-
Перен. Різко, коротко та образно висловити думку, відповісти, часто з іронією або насмішкою (наприклад, “він так і тринькнув йому на зауваження”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тринькнути, р. тринькнутів, д. тринькнутам, з. тринькнути, о. тринькнутами, м. тринькнутах, к. тринькнути