1. (у граматиці) Про дієслівну форму, що виражає дію, яка почалася в минулому, тривала певний час, але не завершена або її результат актуальний для теперішнього моменту; минулий час доконаного виду, що вказує на незавершеність дії (напр., *він був почав роботу*).
2. (у лінгвістиці) Про час або спосіб дії, що поєднує ознаки минулого та теперішнього, вживається для передачі тривалої, але незавершеної в минулому дії.