1. (іст.) Назва невеликої фортеці або укріпленого пункту, що складався з двох напівбастіонів, з’єднаних куртиною, у системі оборонних споруд XVIII століття.
2. (військ.) Відкрита артилерійська позиція, призначена для ведення флангового вогню вздовж фасу укріплення або фортечного рову.