напівкочовий
[nɑpiʋkot͡ʃoʋɪj] Прикметник
Буква:Н
Значення
-
Такий, що пов’язаний із напівкочівництвом — способом життя, при якому певна частина населення (часто скотарі) здійснює сезонні переміщення з худобою на пасовища, а інша частина веде осілий спосіб життя.
-
Який лише частково кочує; такий, що характеризується поєднанням елементів кочового та осілого способу господарювання та побуту.
-
Уживається як складова частина термінів, що позначають народи, племена або їхній спосіб життя (напр., напівкочові племена, напівкочовий спосіб життя).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівкочовий, р. напівкочового, д. напівкочовому, з. напівкочового, о. напівкочовим, м. напівкочовім