Значення
-
Істота, що походить від бога та смертного, володіє надлюдськими здібностями, але не є справжнім божеством; деміург.
-
Людина, яка наділена винятковими, майже надприродними якостями, здібностями або авторитетом і викликає захоплення, поклоніння.
-
У давньоримській міфології та історіографії — почесний титул, що надавався померлим або навіть живим імператорам та видатним особам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. напівбог, р. напівбога, д. напівбогові, з. напівбога, о. напівбогом, м. напівбогові, к. напівбоже