позирк

1. (діал.) Швидкий, побіжний погляд, кинутий збоку; погляд із-під лоба.

2. (діал.) Відблиск, відсвіт, відблиск світла на чомусь.

Приклади вживання

Приклад 1:
— скрикнули молодці, але один позирк переконав їх, що вся надія на рятунок пропала. При вході внизу чорнілася вже друга купа монголів, що йшла навпроти них, щоб їх зовсім замкнути в тій кам’яній клітці.
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: іменник (однина) |