1. Який має, одержав які-небудь риси, властивості, здібності, таланти тощо; обдарований.
2. Який отримав щось як частку, дарунок, наділ; якому щось надано.
Словник Української Мови
Буква
1. Який має, одержав які-небудь риси, властивості, здібності, таланти тощо; обдарований.
2. Який отримав щось як частку, дарунок, наділ; якому щось надано.
Приклад 1:
«Наділений такою чутливістю душі, музикальністю, внутрішнім потягом до добра, невже ти гадаєш, ніби спро можний убити?» — підійшов я до нього з іншого боку. «Не знаю, отче.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”