1. Застаріла назва нагрудного прикрашення у вигляді невеликої шкатулки, яке носили на ланцюжку або стрічці на грудях; також — нагрудний хрест священнослужителя.
2. Переносно: найближчий, найдовіреніший друг, якому повністю відкривають душу, діляться найпотаємнішими думками та почуттями; довірена особа.
3. У літературознавстві та драматургії: персонаж, якому головний герой (наприклад, у класичній трагедії) розкриває свої переживання та наміри, часто виконуючи роль слухача або коментатора для глядача.