1. Який міститься, носиться на грудях (перев. про одяг, прикраси, знаки, спорядження).
2. Стос. до частини одягу, що покриває груди; признач. для захисту грудної клітки (у військовій справі, спорті).
нагрудний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
І дуже її любив», — по цих словах він видобув з-під сорочки нагрудний медальйон і, розкривши його, показав мініятюрний овальний портретик цілком юної жінки, напівдитини, а решти я не роздивився, бо вже добре таки стемніло. «Гарна?» — спитав чужинець.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Частина мови: прикментик () |