Словник Української Мови
Буква
1. Покривати поверхню чогось тонким шаром якоїсь речовини, намазувати, накладати щось на щось.
2. Завдавати, причиняти (збитки, образи, рани тощо).
3. Намічати, креслити, позначати на плані, карті, кресленні.
4. Робити носки, в’язати або шити їх у значній кількості.
5. Заносити, приносити (наприклад, вітром, водою).
6. Розмовне значення: приходити, заходити кудись на короткий час, ненадовго.
Приклад 1:
Англійський історик так описав роль касти в житті індійця: «Каста вказує, як слід приймати роди й освячувати людську істоту відразу після її появи на світ, як годувати груддю, пити, їсти та справляти нужду, як умиватися, прати, наносити знаки, накладати грим, одягатися й прикрашати себе, як сидіти, підводитись і кланятись, як рухатись, робити візити, мандрувати, розмовляти, читати, слухати й думати, співати, працювати, відпочивати, воювати. В неї свої закони щодо суспільних і релігійних прав, переваг і прерогатив, щодо професії, навчання та виховання, щодо зобов’язань, обов’язків та практичної діяльності, щодо осягнення суті божества та обрядів, щодо помилок, провин і гріхів, щодо зв’язків між кастами, чого тут треба остерігатись, щодо виключення з касти, осквернення й очищення, щодо податків, щодо покарань, ув’язнення, вигнання за межі країни та страти.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”