накладати

1. Класти що-небудь на поверхню чогось, зверху на щось; покривати чимось.

2. Наносити, намальовувати, накреслювати що-небудь (лінії, фарби, тіні тощо) на поверхню чогось.

3. Призначати, встановлювати що-небудь (податок, штраф, покарання, зобов’язання тощо) як обов’язкове для виконання.

4. Робити що-небудь (пов’язку, компрес, шину тощо) на тілі з лікувальною метою.

5. Робити напис на чомусь; надписувати.

Приклади вживання

Приклад 1:
Англійський історик так описав роль касти в житті індійця: «Каста вказує, як слід приймати роди й освячувати людську істоту відразу після її появи на світ, як годувати груддю, пити, їсти та справляти нужду, як умиватися, прати, наносити знаки, накладати грим, одягатися й прикрашати себе, як сидіти, підводитись і кланятись, як рухатись, робити візити, мандрувати, розмовляти, читати, слухати й думати, співати, працювати, відпочивати, воювати. В неї свої закони щодо суспільних і релігійних прав, переваг і прерогатив, щодо професії, навчання та виховання, щодо зобов’язань, обов’язків та практичної діяльності, щодо осягнення суті божества та обрядів, щодо помилок, провин і гріхів, щодо зв’язків між кастами, чого тут треба остерігатись, щодо виключення з касти, осквернення й очищення, щодо податків, щодо покарань, ув’язнення, вигнання за межі країни та страти.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: дієслово () |