Значення
-
Посадовець, який керує намісництвом — адміністративно-територіальною одиницею в деяких державах, зокрема в Російській імперії.
-
У переносному значенні: той, хто наділений великою владою, хто панує, розпоряджається ким-чимсь.
-
Застаріла назва для намісника (представника верховної влади, управителя області, краю).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намисник, р. намисника, д. намисникові, з. намисник, о. намисником, м. намисникові, к. намиснику