Значення
-
Адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1775–1796 роках, що об’єднувала кілька губерній (намісництв) на чолі з імператорським намісником (генерал-губернатором).
-
Посада, повноваження або період правління намісника як уповноваженого представника верховної влади в певній області чи колонії.
-
У переносному значенні — місце, де хтось або щось тимчасово виконує функції, заміщає когось або щось інше (заст., рідко).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. намісництво, р. намісництва, д. намісництву, з. намісництво, о. намісництвом, м. намісництві, к. намісництво