1. Переконувати когось, вмовляти, схиляти до чогось, особливо тривалою та наполегливою бесідою.
2. За допомогою мовлення, заклинань чи магічних формул здійснювати ворожіння, замовляння; чаклувати, замовляти.
намовляти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Урарти продовжува- ли намовляти буферні держави проти ассирійського володарювання. Проте наприкінці VII cm.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: дієслово () |