накочення

[nɑkot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. НАКО́ЧЕННЯ, я, сер. 1. Дія за значенням накотити, накочувати 1; накочування. Накочення колоди на віз.

  2. спец. Дія за значенням накотити, накочувати 2; накочування. Накочення асфальту ковзанком.

  3. техн. Те саме, що накочування 3. Накочення різьби.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. накочення, р. накочення, д. накоченню, з. накочення, о. накоченням, м. накоченні, к. накочення

Більше записів