накочувати

[nɑkot͡ʃuʋɑtɪ] Дієслово

Буква:Н

Значення

НАКО́ЧУВАТИ, дієсл. недок., перех.
1. Ко́тячи, насувати, насовувати що-небудь на щось або на когось. Накочувати бочку на платформу.
2. Ко́тячи, нагромаджувати, збирати в одному місці (про багато предметів). Накочувати каміння до купи.
3. Розкочуючи, робити щось тоншим, рівнішим (про тісто, глину тощо); надавати певної форми. Накочувати тісто на пиріг.
4. перен., розм. Надходити, насуватися (про хвилі, туман, події тощо). Накочує хвиля за хвилею.
5. спец. Наносити, накладати шар чого-небудь (фарби, мастила) за допомогою котка або іншого пристрою. Накочувати фарбу на вал.

Граматичні форми:

я накочую, ти накочуєш, він накочує, ми накочуємо, ви накочуєте, вони накочують