накочуватися

1. Накочуватися на кого-, що-небудь, рухаючись, переміщаючись (перев. про щось велике, масивне або про хвилі, масу). // перен. Раптово охоплювати, оволодівати кимсь (про почуття, стан).

2. Набувати певної форми, стану внаслідок накочування, укочування (про тісто, дорогу тощо).

3. Набувати певної якості, властивості внаслідок тривалого використання, експлуатації (про механізми, деталі).

Приклади вживання

Приклад 1:
Поволеньки гомін з табору Наливайка почав розростатися і накочуватися, так що тепер уже в польного гетьмана сумніву не було: «Вони з’єдналися! Лобода, Шаула і Наливайко — вкупі!
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”

Частина мови: дієслово () |