накладка

1. Дія за значенням накладати, накласти 1, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 88, 89, 90, 91, 92, 93, 94, 95, 96, 97, 98, 99, 100.

2. Те, що накладено або накладається на що-небудь; накладена частина, деталь. Наприклад: металева накладка на куті скрині; декоративна накладка на одязі.

3. спец. Деталь або пристрій, що накладається на щось для з’єднання, скріплення, захисту або посилення. Наприклад: рейкова накладка (для з’єднання рейок); гальмівна накладка (у механізмах).

4. друк. Накладання одного зображення, тексту або кольору на інше під час друку; похибка суміщення фарб.

5. перен., розм. Помилка, невдача, неприємність, що сталася через непорозуміння або прорахунок. Наприклад: вийшла прикра накладка з документами.

Приклади вживання слова:

накладка

Приклад 1:
Причиною її є певний бар’єр: невміння досягти результату, збій, невдача, накладка, дефект спілкування. Хворий на істерію ніколи не зізнається в некомпетентності, нездатності, невмінні.
— Котляревський Іван, “Енеїда”